Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні.
Напередодні Дня пам’яті жертв Голодоморів з метою вшанування закатованих українців та нагадування про трагічні події української історії бібліотекою філією №10 (с. Вовчинець вул. Вовчинецька 35) Департаменту культури Івано-Франківської ради о 13.00 год була проведена година-пам’ять, під час якої цікавою розповіддю поділилась керівниця народного аматорського хору «Червона калина» та читачка бібліотеки Данишенко Надія Михайлівна, а також був прочитаний вірш читачем бібліотеки.
Голодомор – це геноцид українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити, цілком чи частково, українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвекції ООН від 9 грудня 1948 року «Про запобігання геноциду і покарання за нього» та Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» від 2006 року. Способом реалізації геноциду став штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української РСР і Кубані.
Голодомор 1932-1933 років в Україні – жахлива сторінка нашої спільної історії. Нині українське суспільство переосмислило наслідки, характер, масштаби трагедії і гідно вшановує пам’ять мільйонів співвітчизників.
З особливою силою правда про Голодомор зазвучала в незалежній Україні після 1991 року. Результатом зусиль громадськості та держави стало визнання Голодомору актом геноциду українського народу.
Кожен громадянин повинен знати про історію цієї трагедії, пам’ятати й передавати ці знання дітям, щоб подібні трагедії не могли повторитися ніколи. Нашим обов’язком є зробити все, щоб діти свідомо та переконливо пам’ятали невинних жертв Голодоморів. Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно - надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме вони мають винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні трагедії не повторилися ніде і ніколи!
Відповідальна за проведення Мигович У.В.
Поділіться цим дописом на: