"Мало – бачити. Мало – розуміти. Треба любить. Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові".
Григiр Тютюнник
5 грудня 2021 року бібліотекарі бібліотеки-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради організували виставку-портрет “Світло нескореної душі” до 90-літнього ювілею Григора Тютюнника.
Цього зимового дня бібліотекарі вийшли на вулицю до своїх читачів, щоб допомогти пізнати непересічну особистість майстра короткої прози, а також познайомити усіх охочих з його творчим доробком. Адже далеко не всі вивчали Тютюнника в школі чи мали можливість поринути в тонкий психологізм його соціально болючої новелістики впродовж життя.
Що ж найбільше вплинуло на становлення творчої особистості письменника? Чи втрата батька у шість років, коли його посеред ночі забрали невідомі люди і запроторили у Сибір, звідки він вже ніколи не повернувся. Чи те, що мати змушена була віддати малого Григора на виховання до родичів аж на Донбас, бо не могла його прогодувати. Чи лихоліття війни, яке припало на його раннє, золоте дитинство. Чи голод 47 року, який він заледве пережив, чи постійне цькування і переслідування радянською владою, бо не міг писати вихолощені ідеологічні твори на прославу тоталітарного режиму.
А, може, то сосни біля цвинтаря у рідній Шилівці, чи прохолода річки Ташань, в якій Тютюнник “очищувався” від міського життя у гамірному і загазованому Києві? Чи спілкування з рідним братом Григорієм, знаним письменником, духовний зв’язок з яким він встановив вже в дорослому віці? Напевно, ця нелегка, сповнена болю життєва дорога, і витворила справжню, чисту письменницьку душу, яка поповнила скарбницю добірної української літератури справжніми перлинами.
Його твори про життя, відвагу, милосердя, кохання; вони поетичні, сповнені різними символами і, зрештою, вони просто дуже цікаві. Бо кожен персонаж має свій прообраз і майстерно вплетений в канву історичної епохи.
Також бібліотекарі підготували відеонарис із цікавими фактами про життя Григора Тютюнника.
Поділіться цим дописом на: