Днями у Будинку культури с. Вовчинець з великою чуттєвістю лунали стрілецькі пісні – там гортали сторінки пісенника "Червона калина". Присутні з великим задоволенням поринули у світ стрілецького життя, зокрема – творчості.
Українські січові стрільці, особливо в перший період їх діяльності, викликали широке відлуння в українській поезії. Багато творів Б. Лепкого, Р. Купчинського, М. Гайворонського та інших поетів стали народними піснями.
Незважаючи на всілякі перешкоди, заборони, що випали на долю стрілецьких пісень, їх не забули, і вони й донині є улюбленими серед народу.
Прекрасно сказав з цього приводу відомий український письменник Р. Іваничук: "І полетіла стрілецька пісня через усі перепони – страху, голоду, репресій, депортацій, навіть зруйнування стрілецьких могил – і в неушкодженому вигляді передалася нам як пам'ять і стимул до нової боротьби за національне відродження...".
Недаремно стрілецька "Червона калина" стала національним прапором України у боротьбі із москалями. І нині стрілецькі пісні продовжують мати особливу силу як підтримка духу, розуміння історія та пошанівок подвигу Героїв України, що поклали життя за її незалежність у різні часи.
Поділіться цим дописом на: