14.04 о 15:00 год в мистецькому центрі «Підземний Перехід Ваґабундо» в рамках літературної вітальні проєкту "Бібліотека в дії" за організації абонементу ЦМБ та бібліотеки-філії №4 Івано-Франківської МЦБС відбулася імпреза літературної постаті "Грані таланту Любомира Стринаглюка".
Автор свою презентацію запропонував у 2-х умовних частинах. В одній представив свою поезію, як опубліковану раніше, так і нову з іще невиданої збірки. Вірші пан Любомир зачитував із єдиного сигнального примірника "Таємні дотики".
Присутні мали можливість почути живе поетичне слово автора, який підкреслює, що поезія - річ, яка в певному сенсі заперечує смерть. "Про це, скажімо, знали самураї, тому для них було обов’язковим віршування. Не все закінчується фізичною смертю. Є речі, які нагадують нам про те, що існує інше, вище і вічне, життя. Поезія - одна з цих речей."
В іншій частині своєї презентації автор представив різні видання книги "Знаки часу. Розпізнавання."
"Сьогодні в світі повно окультних талісманів, амулетів та інших "штучок", призначених нібито для допомоги і захисту. Насправді ж вони притягуть біду…" – аргументує появу своєї книги автор.
У книзі Любомира Стринаглюка можна прочитати про червону нитку на зап'ясті, підкову "на щастя", грошове дерево, різні види хрестів та інші знаки, які християнам слід вміти розпізнавати.
Вміння розуміти і тлумачити "знаки часу", - насуща умова виживання у XXI сторіччі.
Також автор в деталях охаректеризував символи нашого ворога, росії - країни, яка веде повномаштабну війну і агресію в Україні.
На заході були також присутні переселенці - люди, які вимушено покинули свої домівки через російську агресію і які в нашому місті знайшли тимчасовий притулок. Саме від них і було найбільше запитань автору після зустрічі.
Знаково, що зустріч з Любомиром Стринаглюком відбувалась саме в ці передвеликодні дні і саме тут в мистецькому центрі Підземний Перехід "Ваґабундо", де зразу після закінчкння заходу відбулось відкриття надзвичайно емоційно-сильної виставки "Вибране. Живопис" відомої київської художниці Катерини Косьяненко.
Сама атмосфера заходу, так чи інакше, перетиналася з духовним наповненням атмосфери виставки.
Люди спілкувались з автором, робили спільні світлини на пам'ять...
Поділіться цим дописом на: